Наздога́д (навдога́д,навздога́д, розм. надога́д) буряків [, щоб дали́ капу́сти (рідко: коли́ мо́ркви тре́ба)] – перев. зі сл. говорити, сказати і т. ін. – говорячи про одне, натякати чи мати на увазі щось інше.
To beet (beat) around the bush – ходити манівцями; говорити натяками.
«Стій, я його зачеплю розмовою. А ти піддержуй. Може, що випитаємо. Я буду закидати надогад буряків, а ти помічай» (Панас Мирний);
«Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..,– говорила Мотря наздогад буряків, поглядаючи на Семена» (М. Коцюбинський).
[Возний:] Ох, ох, ох!. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад буряків.. – так де! – ні приступу! (І. Котляревський)
– Мені якось ніяково… і трудно це зробити… Але іншого жадного [жодного] способу нема, – говорив Ломицький, як то кажуть, наздогад буряків, коли моркви треба. (І. Нечуй-Левицький)
– Чого се так – хазяйські сини та по наймах тиняються? У голодрабців хліб одбивають… – Тобто, синку: навздогад буряків, щоб дали капусти? – озирнувся, сидячи, Юхим. – Чи не голодрабці й ми собі, благослови нас Господи? (В. Винниченко)
– Багато, чоловіче, не прошу, але поверни мені з казенної хоч пучку солі, яку вдома взяв. Іван хекнув, засміявся, обернувся міцною спокійною постаттю до Степана: – Це сказала наздогад буряків, щоб дали капусти. (М. Стельмах)
Джерела: ukr-mova.in.ua
Gemini
