Полімерна плівка із КБД не поступилася в міцності звичайному ПЕТ-пластику. Вона виявилася здатною розтягуватися в 16 разів від свого початкового розміру й витримувати контакт із водою за високих температур. При цьому для виготовлення такого пластику не потрібно використовувати викопне паливо чи похідні харчових цукрів, як в інших біологічних полімерах. Дослід опублікувано в Chem Circularity.
Як розробляли новий полімер?
Науковці використали КБД із промислових конопель. Його не піддавали жодним хімічним змінам, на відміну від попередніх підходів із використанням органічної сировини, але поєднали ще з трьома речовинами: трифосгеном, піридином і дихлорметаном, що сприяли полімеризації. Загалом частка органічної речовини в полімері досягнула 92%. Його водовідштовхувальні властивості кращі, ніж в інших видів пластику, а температура склування, що визначає термічну стійкість полімерів, навіть вища, ніж у ПЕТ-пластику.
Розроблений науковцями полімер не біорозкладний, адже його створювали для витримування навантажень, які діють на звичайний пластик. Однак його можна переробляти, подібно до ПЕТ-пластику, зменшуючи потребу в нафті, із якої добувають сировину для класичного пластику.
Дослідники наголошують, що поки виробництво пластику із КБД дорожче за виробництво з викопного палива, але зростання попиту на матеріали з конопель призведе до поширення цієї сировини. Тож пластик із КБД зможе стати доповненням до вже наявного біопластику поліетилену фуроату, синтезованого з харчових цукрів.
Як створюють пластик з органічної сировини
Мікробіологи модифікували бактерії, щоби ті виробляли біорозкладну версію нейлону, а отримали полімер із властивостями поліетилену.
Біопластик із модифікованого ячмінного крохмалю повністю розклався в довкіллі вже за 2 місяці, але при цьому виявився придатним для використання в упаковках для їжі.
Тонкі плівки для пакування, зокрема їжі, створили й із кавової гущі: вони міцні, швидко розкладаються та мають антиоксидантні властивості, притаманні каві.
Джерело: nauka.ua